«Любов — це чаклунство, це та близькість, коли покладеш людині руку на плече, візьмеш її за руку, торкнешся — і все! Розумієш, що це твоє, назавжди твоє, хоч що б там було…Закоханість і любов, пристрасть і любов, вони схожі, але вони різні. Розумієте? Закоханість — це прекрасно! Тут і радість, і щастя, і тривога, і пристрасть, і страх втратити людину, втратити все, і тисячі комплексів, і виснажлива думка: як бути? Що робити? Ти говориш неймовірні слова, яких ти ще ніколи не говорив, і тобі говорять такі ж слова, і ти віриш, відразу віриш, що вона такого нікому не говорила…Так хочеться побачити, побачити, більше нічого… Перевірити, переконатися, знову відчути те, що було… Де ти? Де ти?.. І ти перестаєш їсти, спати, нічого не чуєш. Ти як стріла — тятива спущена, ти летиш….Але це не все, хлопчики! Любов — це коли людина розуміє іншу, коли вона робить так, щоб порадувати і зробити щасливою іншу. Любов — це коли нічого не соромно, нічого не страшно. Коли тебе не підведуть, не зрадять, коли вірять. Коли хочуть бути кращим, жити чистіше. Ось коли кажуть: що ж ти, така-сяка, запізнилась десь на десять хвилин. Де ти була? Це — не любов. Це — коли чекають без кінця: і годину, і рік, і більше, тому що знають і вірять, що людина все одно прийде…»
Отут я повністю згідна: чекати треба!!!! Хоча б для того, щоб одного "прекрасного" дня зрозуміти, що чекати немає кого)), що та людина - то все таки не кохання, а просто захоплення, нав"язлива думка чи ще щось типу того... А може, й навпаки - що варто було чекати, бо чекання завжди винагороджується! Ось так)) Але в кожного своя нагорода; наприклад, винагорода мого чекання - це дружба з чудовими людьми... і, Стьопа, ти не повіриш, нарешті, нарешті я у всьому розібралася з тим, кого стільки чекала... Минулого ніхто не змінить, а от творити своє майбутнє - це просто святий обов"язок... Коротше кажучи - ЖИТТЯ, Я ТЕБЕ ОБОЖНЮЮ!!!
Я згідний з тобою Лена))))За цей час я прожив....і зрозумів......що тяжко відрізнити Кохання від захопленості))))) Як я вже казав, таке життя.....ми рухаємся дальше і не зупиняємсЯ)) Дубль2
Ех... щодо висновку в кінці.. що ось де ти була як запізнилася... я рік назад.. чекав одну людину 2 години на тому аццкому морозі типу -25 після того 3 тижня пролежав з неймовірною простудою... але був щасливий... за мною піклувалися... за мну переживали... ех.. любо дорого згадати.... давно то було
0
