Тиха зимова ніч Розкинула зорі, як свічі І палає чарівно вона, Ніби вдивляється у твої очі А небо немов пелюстки рожевої квітки Все манить замріяним цвітом, І як би хотілось рукою дістати Пелюстку її, яка так розквітла, мов літом Як хороше бути з тобою Дивитись, як падають зорі… Скільки радості й щастя до мене прийшло, Як хвиль на безмежному синьому морі В цю чудову ніч зимову Щось важливе тобі я хотів сказати, Та не зумів почати… Тільки ніч таємницю мою Давно вже змогла розгадати Ти серцем послухай її, Як багато зможе вона тобі розказати…
