«Любов — це чаклунство, це та близькість, коли покладеш людині руку на плече, візьмеш її за руку, торкнешся — і все! Розумієш, що це твоє, назавжди твоє, хоч що б там було…Закоханість і любов, пристрасть і любов, вони схожі, але вони різні. Розумієте? Закоханість — це прекрасно! Тут і радість, і щастя, і тривога, і пристрасть, і страх втратити людину, втратити все, і тисячі комплексів, і виснажлива думка: як бути? Що робити? Ти говориш неймовірні слова, яких ти ще ніколи не говорив, і тобі говорять такі ж слова, і ти віриш, відразу віриш, що вона такого нікому не говорила…Так хочеться побачити, побачити, більше нічого… Перевірити, переконатися, знову відчути те, що було… Де ти? Де ти?.. І ти перестаєш їсти, спати, нічого не чуєш. Ти як стріла — тятива спущена, ти летиш….Але це не все, хлопчики! Любов — це коли людина розуміє іншу, коли вона робить так, щоб порадувати і зробити щасливою іншу. Любов — це коли нічого не соромно, нічого не страшно. Коли тебе не підведуть, не зрадять, коли
... Читати далі »
Я в двох кроках від того щоб впасти за край І загубитися у великому нічому. Тому що один крок в неправильному напрямку Досить щоб струсити камінь. Коли я кидаю щось безрізниці куди Там може бути гірше ніж тут. Коли я іскрений(не помню по українськи) з собою Скажи що ти залишив мене перед страхом.
Я в двох кроках, до самовбивста Тому що я , втомився покорятися Але коли я помру то всі слова що я казав Втратять своє значення і перетворяться на сіре. Я ще не готовий до цього, і тому я контратакую Моя ще пісенька не проспівана. Я ще замолодий щоб помирати.
Я пройду ще один крок, перед ти як мене хтось зупинить. Я пройду ще один крок, перед ти як мене хтось зупинить
Я в двох кроках, до того як заставлю когось поплатитися, За все що я робив. Як я міг вірити одному твому слову, Коли я знав що ти мене не поважаєш. Сила найвна, але я прикла
... Читати далі »
