Немов у сні живу в коханні І так боюся що проснусь.. Нехочеш бачити реальність Де так багато заздрощів і туг... А тут що ранку бачу я тебе Хоч ти мене не помічаєш Колись Замітиш я це знаю Та буде пізно бо проснусь Не можна довго в мріях жити В яких тебе я звик любити...
