Якби добре було жити,
якби ти все ж міг любити
лиш мене одну єдину
на цім світі незамінну.

Та нажаль її кохаєш,
а мене ти лиш благаєш,
щоб в спокої я лишила
і ніколи не дзвонила.

Я давно би так зробила,
якби серце підкорила.
Та коритись воно не хоче,
бо мети сягнути хоче.

Хочу побажати щастя я тобі,
у твоєму особистому житті.
Незалежно з ким і де,
тільки, щоб кохання було чарівне.

Тобі вірші ці присвятила,
бо кращого я не найшла.
Не знаю що буде надалі,
та поки пишу вірші лиш для тебе.

Життя багате на сюрпризи
Завжди стається щось нове.
Бувають радісні новини,
Буває скажуть щось страшне.
У мене часто так буває,
Приходять різні полоси,
То чорна білу проганяє,
То біла чорну полосу.
Життя минає так помалу,
А я іду собі вперед,
Що буде далі я незнаю
Життя покаже нам на краю,
На краю нашого життя
І відкриє двері в небуття.
Коли ступати туди будем,
Усе побачим, незабудем
Все наше радісне життя,
Яке проклало шлях нам аж туда.
Тоді побачим, що прожили ми немарно.
Добро і щасття ми лиш дарували,
Дітей й онуків виростили ми
І зробили їх спарвжніми людьми.
Тепер спокійно ми підем туда,
Де нас чекають, де нас нема.
Ми скажем всім до зустрічі.
Колись.
Десь у незвіданих місцях.
Молись!