Якби я хотіла, щоб вертався час назад, я дуже запуталась, почуваю себе уніженою малалєткою, якій так тупо росказали на секс і все получили шо хотіли, помилочку допустив він, я полюбила його, і не даю спокою, і сама ненахожу в душі спокій.Він добився свого, я вже відчуваю скоро буде кінець нашої історії, але не так як думалось щасливий.В казках тільки таке буває, а в житті всьо зовсім по іншому, тому ми не будемо разом, я буду страждати, мучитись, боротись з тим щоб розлюбити його, а він шукати нову жертву, я буду скучати, а він з іншою розвлікатись, нехай всьо мало так давно статись, тоді ще коли ми ще зустрілись вІн ж хотІв мене на пару вечорів, затянулось всьо трішки,о Боже як я згадаю як колись він до мене дзвонив, хотів зустрітись тоді я ще не розуміла що все це було не просто так але дуже приємно. Зараз всьо це пропало, я сама дзвоню,хочу зустрітись а в нього постійно часу на мене немає, коли вже його природа препре, тоді він бачиться зімною. Напевно гарно йому так живеться, а мені так скучно і сумно стало жити, як згадаю як колись було, подруг багато, гуляла то з одним,то з другим, то з третім і мені було всеодно а зараз навіть неможу ніским, я б всьо відала тільки, шоб відчувати це всьо шо я відчуваю до нього, і він шоб відчував мене такі чуства як я , я б була щаслива а зараз-я нещасна, я вже зовсім не радуюсь, тому що полюбила, мені дуже важко я хочу жити як раньше, а вже неможу, в мене совість появилась я неможу ізмінити йому, а раньше могла кому небудь ізмінити і зовсім не засмунитись, думала а ну і що подумаєш, поцілувалась з іншим, він не перший і не останій і поводилась як нічого не сталось, а зараз не приємно коли хтось інший обнімає за весь цей час я ніразу не пішла на лєво, я неізміняла йому зовсім ,я недавно почала гуляти з іншими хлопцями але нічого більшого-проблема в мені, не приємно мені інтім з іншим ,тому я зациклилась на ньому і не шукаю нікого, я пробувала, просто неможу,не то шо нехочу, я хочу бути щасливою, хочу людину яка вже скаже що любить, я більше нехочу чути шо любові нема, тільки секс, може і немає але я хочу вірити, хочу романтіки,хочу почувати себе потрібною,хочу таких мелочів шоб мене просто обняв, поцілував хлопець і шоб ненадівся нінашо а просто йому так захотілось,просто гуляти парком я ж так колись любила погуляти парком з якимось хлопчиком, поспілкуватись, а зараз я там буваю з ним ,деколи і то не гуляю, не спроста там, він каже шо всі пацани зустрічаються з дівчиною, шоб тільки повідихати і він тоже так і всетаки не полюбив він мене, тільки секс затянув час, якшо б не це, він вже б давно зімною не спілкувався. Навіть коли ми займаємось сексом, зразу після цього, він каже ну ТО шо йдем додому помаленько чи може ше, а я б хотіла почути : "ну як маленька ти щаслива може погуляєм ще трошки " знаю я причину до сексу він був такий добрий, милий, ніжний, а коли добився свого, як завжди пох стало ставлення до мене, а я б так хотіла шоб це ставлення завжди було однаковий. Мені зараз дуже важко, я хочу справді щоб більше не терпіти цього ставлення, я хочу взаєморозуміння, довірИ. Яка ж може бути довіра, якшо він мене може обманути, сказати шо був в дома а насправді пів ночі десь з друзями або з дівчиною якоюсь гуляти так як і казав він ти і так не взнаєш правди розуміння також у нас не буде проблема в тому що я люблю а він не розуміє бо йому всеодно на мене бо він ж не любить, йому главне класно тарчати з друзями і з якоюсь дівчинкою порозвлікатись, можливо я помиляюсь але за 8 чи 9 місяців точно незнаю від дня нашого знайомства, в мене виникло таке враження. За той час, я втратила багатьох хлопців, яким подобалась, які до мене гарно ставились, які любили мене а я казала всім що маю хлопця, що люблю обмежувала в спілкувані з ними хотіла вірною бути !. Тепер їх всіх нема і ненужна,навіть тому що казала що люблю, я ніколи не була нужна йому, я не жалію бо деколи з ним я була щаслива, не всьо так погано було, я відчувала до нього такі чуства, про які я колись мріяла, він мене просто обіймав а в мене така радість ніби мені у руки щасття дав або просто казав шось красиве в мене деколи аж мову віднімало мені всьо подобалось як він говорить або сміється , весь цей час я знала, що він мене не любить, він сам мені це говорив тоді коли я питала, за це йому дуже вдячна.А за тими хлопцями я не жалію, я колись хотіла дуже полюбити, хоть когось, ну хоть раз і ось я відчула це, з ним були насичені дні і з всією твердістю зараз я можу сказати- він перша моя любов ! зараз я всі сили відам, щоб забути його і дати йому спокій він нехоче вже спілкуватись зімною.На днях спитала його коли зустрінемось а він сказав шо не скоро, а я кажу а може завтра, а він незнаю завтра то буде завтра , хоча сил в мене осталось зовсім трішечки, гордість я втратила, принципову межу я перейшла, осталось чучуть віри та нідії, що всетаки я дочекаюсь людини, яка зрозить мене щасливою, яку я буду робити щасливим, людину яка буде мене цінити але якби там не було погано я дякую Богу за те що зустріла його,і дякую йому за те що був він зімною, всетаки класно любити ,переживати,злитись, а взаємна любов то напевно взагалі супер, надіюсь колись і в мене вона буде взаємною !!!!
tu popala, yak kosa na kamin'... ne znua scho poradutu, ale prosto postarajsya pokazatu jomy scho tu ne igrashka i v tebe e svoe "Ya", inakshe dila ne byde. Tu div4una persh za vse, ne piddavajsya spokysi bytu z num, ne davaj sobi v kashy plyuvatu, ne proyavlyaj slabist'!
нашо забивати собі голову якою то баландою, можна просто жити в своє задоволення, тре вміти відпускати час. Минуле це минуле не варто до нього привязуватись. Не любить забий значить не достойний. Ну на душі важко і шо з того все можна пережити головне терплячість. знаходиш шось таке шо відволікає і з часом забудеш того хлопчика
сонце, просто подумай чого ти хочш в цьому житті? саме ти!!!!!! хочеш страждати, плакати- будь ласка., хочеш все життя бути приниженою і не потрібною-будь ласка, хочеш бути тільки з ним.... страждати- будь ласка, хочеш бути щасливою- будь ласка.... це твоє життя, воно не таке вже й довге яким здається. витрати його так, щоб можна було сказати - це було гідне життя. ти зараз тільки починаєш жити , все попереду, в твоїх руках, ніхто тобі не допоможе, не переконає, не зробить все за тебе. це можеш зробити тільки ти. і якщо ти хочеш бути щасливою!!!!! ти нею будеш!! просто подумай, а що таке щастя? як відчуває себе щаслива людина? вйдчуй це, побудь нею, ... попробуй. ти можеш такою бути завжди! просто роби себе щасливою. будь вірна собі, своїм цінностям, це твоє життя! не зраджуй собі! вибір за тобою. і він завжди є.
вот така я маленька наївна дівчинка,надіялась що любов є,він мене полюбить але то всьо казки і раніше так сперечалась шо люди не такі і погані, зробила висновок люди підлі тварі мавпи в душі це не через нього повністю сужу по останіх ситуаціях в моїй жизні
розуміння також у нас не буде проблема в тому що я люблю а він не розуміє бо йому всеодно на мене бо він ж не любить, йому главне класно тарчати з друзями і з якоюсь дівчинкою порозвлікатись, можливо я помиляюсь але за 8 чи 9 місяців точно незнаю від дня нашого знайомства, в мене виникло таке враження. За той час, я втратила багатьох хлопців, яким подобалась, які до мене гарно ставились, які любили мене а я казала всім що маю хлопця, що люблю обмежувала в спілкувані з ними хотіла вірною бути !. Тепер їх всіх нема і ненужна,навіть тому що казала що люблю, я ніколи не була нужна йому, я не жалію бо деколи з ним я була щаслива, не всьо так погано було, я відчувала до нього такі чуства, про які я колись мріяла, він мене просто обіймав а в мене така радість ніби мені у руки щасття дав або просто казав шось красиве в мене деколи аж мову віднімало мені всьо подобалось як він говорить або сміється , весь цей час я знала, що він мене не любить, він сам мені це говорив тоді коли я питала, за це йому дуже вдячна.А за тими хлопцями я не жалію, я колись хотіла дуже полюбити, хоть когось, ну хоть раз і ось я відчула це, з ним були насичені дні і з всією твердістю зараз я можу сказати- він перша моя любов ! зараз я всі сили відам, щоб забути його і дати йому спокій він нехоче вже спілкуватись зімною.На днях спитала його коли зустрінемось а він сказав шо не скоро, а я кажу а може завтра, а він незнаю завтра то буде завтра , хоча сил в мене осталось зовсім трішечки, гордість я втратила, принципову межу я перейшла, осталось чучуть віри та нідії, що всетаки я дочекаюсь людини, яка зрозить мене щасливою, яку я буду робити щасливим, людину яка буде мене цінити але якби там не було погано я дякую Богу за те що зустріла його,і дякую йому за те що був він зімною, всетаки класно любити ,переживати,злитись, а взаємна любов то напевно взагалі супер, надіюсь колись і в мене вона буде взаємною !!!!
0
і знаю що чим більше пройде часу тим легше буде ,адже при такій болі найкращий лікар це час !