I

Володарю виснажливих бажань,
На поклик чий я вiдкликаюсь спрагло,
Язичниця, що молиться на плаху,
Скори мене i насолоду дай!

В грацiйнiсть молодого хижака
Залюблена клiтина кожна тiла,
Як солодко вона менi болiла,
Нiч змiшуючи з стогоном ества!

Скори мене! Я у твоїх руках -
Слухняний глей первiсних першотворень.
Пiдношу стигле яблуко грiха,
Схиляюсь жрицею:
Спiзнай!
Моментум море.

II

Тобi себе вiддам без каяття,
Коханням очищаючись до цноти.
Босонiж йду, легка i безскорботна,
Торкнутись таiни в руках свого митця.

I, скупана у пристрастi долонь,
Пiднесена, сягнувши зiр примхливих,
Згадаю, як мене з ребра створив ти,
Вiкам ... Читати далі »