Я знаю точно, зустріч наша буде,
І той момент ніхто з нас не забуде,
Ні я, та що прощається з коханням,
Ні ти, той що завдавав мені страждання.
Я знаю точно, зустріч наша буде,
Хоч на хвилинку…пройдемо повз як чужі люди,
У той момент я буду горда хоч сумна,
А знаєш…..може й першою заговорю сама…
Не думай що проситися назад я стану,
Й при вигляді твоєму не розтану,
Ти не побачиш злість в моїх очах,
З усмішкою я буду на устах.
Скажу, що я з тобою гралась,
І просто над тобою насміхалась,
Подякую тобі за цю веселу гру,
скажу лиш «як ти?» а сама піду…
так, я піду, щоб ти не знав як плачу,
бо навіть через три століття не пробачу,
Там де жило кохання, ненависть розцвіла,
Без сліз гірких, пекучих, не пам’ятаю й дня….
Проте надіюся що все мине, всі рани ж заживають,
Хоча й вони по собі, в душі рубці лишать,
Проходить швидко час, всіх змінює жи ... Читати далі »