Ця любов така могутня, така крихка, Така солодка, така гірка, Ця ЛЮБОВ - То прекрасна, як день весняний, То нестерпна, як дощ осінній, Ця ЛЮБОВ - Така щаслива, така манлива, така мінлива. То тремтить від страху, немов дитина в темній кімнаті, То спокійна і впевнена в собі, як хазяйка у добрій хаті, Ця Любов - Насторожена, вічно чимось стривожена, Змучена, розтоптана, зневажена. Нами змучена, нами розтоптана, нами зневажена, Але все ще жива! Ця ЛЮБОВ - Твоя і моя, вічно юна, Завжди нова, справжня, як квітка, Гаряча як сонце, беззахисна, як серце. Ми обоє, я і ти, можемо назавжди піти, Можемо все забути Можемо, навіть, заснути... А потім прокинутися і страждати, Перестати чекати... і знову заснути Марити увісні про смерть... А вранці встати і піти в кіно.., Все одно... Наша любов залишиться тут: Уперта, як ослиця, Жорстока, як пам'ять, Глибока, як криниця, Ніжна, як спогад, Зворушлива, як дитина, Холодна, як мармур, М'яка, як глина. Вона на нас дивится, і усміхається Вона говорить без слів, і я розумію її. Залишайся тут, де б ти не була. Де ти є??? Тут місце твоє, залишайся не ворушись. Не тікай!!! Хай ті, що любили колись Забули тебе, але ти їх не забувай. В нас немає нікого, крім тебе на всьому білому світі. Не дай нам замерзнути, заніміти... Де б не була ти, прийди! Покажи нам своє обличчя, хоч раз І коли заблукаємо ми, У темному лісі почуттів, З'явися зненацька і подай нам руку і врятуй нас.