Не можу лити сльози на листках,
Не хочу я вмирати по сторінці,
І не кричиш ти вже в моїх думках,
Не снишся більше ти нещасній жінці.

Пройшло усе, що так переживала,
Забулись романтичні sms-ки.
Ті, що не забувались, просто видаляла,
Тепер у пам'яті лише порожні списки.

Тепер ти перебрався у минуле,
Отримав там постійне громадянство,
Якщо чогось про тебе й не забула,
То знай, що це твоє останнє хамство.

Але тепер від того не заплачу
(Хоч ти любив, як лились мої сльози).
Як добре, що тебе я рідко бачу,
Бо кожен раз в мені бушують грози.