Ти так любив, я так любила
В сплетінні рук, думок і слів
Я більш нічого не хотіла
Здавалося й ти не хотів.
У мене так горіли очі
Ти лив такі ніжні слова
Ти цілував мене щоночі
І говорив "ти лиш моя".
Усе було неначе казка
Мов марева сліпий вогонь
Купалися в кохання ласках
Та з часом все це загуло.
Залишилось лише минулим
Коханням, що жило в серцях
Дітей, які лише ним жили
Ним дихали, і з ним цвіли
З часом ці почуття заснули
В серцях їх зрілих залишив
Лиш спогади, як ті любили
Колись, дітьми як ще були
