Вона обняла його міцно,
А він їй шепотів слова,
Вона хотіла щоб усе тривало вічно,
Вона щасливою була…
Вона була немов у казці,
Хоч це був лиш звичайний бал,
Розваги, сукні, хавчик, танці
І сміху повний був весь зал.
А головне – найшла кохання,
Тепло, ту ласку і любов,
На мотоциклі мчаться до світання
І не розлучить їх ніщо…
Їй чулись вже весільні дзвони,
І ніжки тупотять малі….
І раптом він зніма шолома,
І надяга його її…
Надінь цей шлем, мила, будь-ласка,
Бо він мені уже міша,
А я не хочу зупиняться…
…І раптом спалах, вибух і «швидка»…
Вона обняла його міцно,
І сльоз котилася ріка,
А він заснув уже на вічно,
І порятунку вже нема…
Із телевізора похмурий дядко,
Новину має сповістить,
Що сьодні на світанні ранком,
Мотоцик в дерево розбивсь…
Причиною є відказавші гальма,
Й аварія, вогонь ... Читати далі »