Життя доволі складна річ, Чомусь одним дарує радість, А іншим тільки сльози й біль. В житті у мене було все: І щастя, й радість, й сльози, й біль. Було у мене і кохання, Велике, не зимне кохання, Таке, яке буває тільки раз в житті. Немов метелик я літала На крилах по землі. І все раділо навкруги, І навіть зорі в небі Всміхалися мені. Але на жаль, не цінувала, того що мала я тоді, Не знала я, що втратити кохання, Простіше, ніж його знайти. Не знала, що кохання, Не завжди радість, іноді це й біль, Не стерпний, незгасимий біль, Біль від розлуки, біль в душі, Від того, що вже він не мій, Від думки, що уже ніколи, Я не відчую дотик ніжних губ, Не побуваю в тих обіймах, Не зазирну в ті очі сині, І не побачу усмішки тієї, Не обійму, не поцілую, І не скажу коханий мій. Тому, цінуйте те, що маєте в житті, Кохання бережіть своє завжди, Не повторяйте помилок моїх, Живіть й радійте всі життю, А я ж залишуся на самоті.
0
