Я не пам'ятаю де я це знайшов, але коли прочитав я був шокований...

Я появился совсем недавно. Сейчас я сижу у мамочки в животике, но через девять месяцев я появлюсь на свет. Мне тут так хорошо и удобно! Мамочка заботится обо мне, часто она включает спокойную музыку, и я наслаждаюсь вместе с ней и иногда засыпаю. Каждый вечер приходит с работы папа. Он обнимает мамочку и гладит животик, в котором живу я. Когда я появлюсь на свет, у нас будет самая счастливая семья, я ведь уже так сильно их люблю! Моя мама большую часть времени проводит дома. Но с часу до пяти она уходит на работу в школу. У нее сейчас не очень много учеников, но зато они очень сильно любят мою мамочку. Ну, ничего, когда я рожусь, я буду любить ее еще больше. После школы моя мама приходит домой и кушает, а вместе с ней кушаю и я. Все всегда такое вкусное! Потом моя мамочка смотрит телевизор и вяжет, затем готовится к урокам. А вечером приходит папочка, и они идут спать. Так обычно и проходят дни. Мой папа старается ... Читати далі »

...Біль серця...Крик душі...Розпач...
...Ти стаєш ілюзією...Думками, мріями, бажаннями... Намалював я тебе...Я живу і дихаю тобою...Ти для мене є безсонням ночі і змістом дня...Ти для мене є сонцем, повітрям, водою, ВСІМ...!
Ти здаєшся міражем в пустині, який зникає, коли наближаєшся до нього...
Думки тільки про тебе... Як ти ...? Де ти...? З ким ти...? Чи в тебе все добре...? В голову лізуть якісь уривки віршів...Хочеться четати їх тобі... Але ти далеко...
Ти невіриш... В тебе сумніви...Ти чула такі слова від багатьох і давно не звертаєш на них увагу...Ти згадуєш тих хто говорив тобі таке і розумієш що в них це пройшло, що в них це було лише захопленням, і що я лише один з них і в мене це пройде... Ти питаєш мене «Чому я?»
Я неможу пояснити... Пробую сформулювати, підібрати якісь слова...Але почуття неможливо виразити словами... Ти питаєш за що...? Що ти в мені знайшов..., Я не така якою здаюсь..., Ти майже незнаєш мене... В мене невистачає слів...Я ... Читати далі »