Плакала вона , як плаче рідко весна, Стоявши, витирала сльози, І низько опустила 3 чарівні рози… Востаннє бачила пломінь вогня, Коли почувалася зовсім сама.. Тепер це повторилося і знов, Мабуть, вже наламала безліч дров… Дрова… ЗА зраду , біль страждання , Взагалі за щире, бездонне кохання… Любила вона до нестями… Та сталося так, що поклали до ями. Він був прекрасним хлопцем – мачо, Вона носила одяг від «Версачі»… Та не головне для них матеріальная краса, А просто заплетене кохання міцно , як в волоссі коса… Мабуть її кохання звело з розуму його, Не чув він матері ні батька свого … Він просто боляче кохав… Ніякий хлопець так міцно не страждав… Та на сам День Валентина, Вона танцювала з іншим – от скотина… Мала сказати , що розлюбила, все уже набридло , Він побачивши картину, зрозумів – все остогидло!.. Пішов, а може навіть втік… Пройшов вже цілий рік.. Та слава про ганебний вчинок не згине ніколи, Він добавив в справу й перцю , й солі… Знайшли з порізаною рукою , А на стіні писало: «Прикинь, я захворів тобою» Тож думайте дівчата, Як серце хлопчаче розбивати … =( Хлопці дорогі істоти , Їм не вистачає нормальної людської цноти Живе тепер вона з тягарем великим, І з почуттям невинним , диким … Чи правильно зробила.. Думайте самі… Просто не отримала в житті єдині КРИЛА..
Не можна судити хлопця... Він кохав... кохав по справжньому... кохав не думаючи про себе... Якщо чесно я його розумію... Розумію тому, що зі мною також таке було... Справа не в тому, що дівчина з кимось танцювала... Справа в ЗРАДІ!!! Навіть не в фізичній... а в духовній!!! Це дуже страшне відчуття. Страшнішого за розуміння цього немає нічого!!! В такі моменти дійсно нехочеться існувати... Для чого? Для кого?
Дівульцяточка моє..таке життя..є й хлопці які справді кохають..!!!!І такими вчинками хочуть щось доказати, просте дівчина буде так страждати, шо ого!!!!..А пацан маладєц))!,.
Ні,полюбак він не правильно зробив.... а б на його місці спочатку розійшлась з нею,потом би доказала шо вона втратила і знайшла собі нормальну дівчину....