Мені важко і погано,у душі дзвенить догана,
мені сумно на душі,ну пробач же ти мені!
Я не знаю,що сказати,чи кричати,чи благати,
чи мовчати і чекати,
просто мріяти про тебе і надіятись на себе,
не просити допомоги,бо кохання це тривоги,
вічні марні сподівання про споріднені бажання,
про розділені печалі,
про ті ночі що промчали,
про ті губи що казали ті слова що забували,
про ті болі і надії,що так швидко пролетіли...
Все брехня це і я знаю...,та тебе не зневажаю,
бо кохання це все гра,його в світі вже нема...
Ти не винен ми ж не знаєм,де знаходим,
а де втрачаєм...