Ну ось і все! Тремтить сльоза печалі. Не зупинити цей житєвий біль. А подих смерті вже такий блиський та сильний, Що зупинити тягу вже ніяк. Ну ось і все скіньчилось... Смуток, біль та саме життя, Дорога чорна й чорне майбуття Лише то світло світлої надії Мене зігріє подихом життя
І знов я хочу казати...гарно пишеш віршики...бачу в тебе багато натхнення.....це дуже добре, старайся....і успіх в твоїх руках)))) Нарахунок віршика....останні рядки.....просто супер....вони доказують, що є люди такі як ти, які гріють своїми подихами для життя у віршиках.....
0
