ТИ ХОТІВ КАЗКИ. Я ЗУМІЛА БИ ПОКАЗАТИ. ТИ ВІРИШ У ДИВА. Я НЕ ЧАРОДІЙКА, АЛЕ МОЖЛИВОСТІ, ПОДАРОВАНІ БОГОМ І ЛЮДЬМИ, Є ДЛЯ МЕНЕ ТІЄЮ КНИГОЮ МАГІЇ, ЗАВДЯКИ ЯКІЙ Я МОЖУ ТВОРИТИ РЕЧІ, ЩО ПРОСТІЙ ЛЮДИНІ НЕ ПІД СИЛУ. КОЛИ ФАНТАЗІЯ ПІДСИЛЕНА КОХАННЯМ, КОЛИ ДУМКИ НЕ ДАЮТЬ ЗАСНУТИ, КОЛИ ТІЛО БАЖАЄ БЛИЗЬКОСТІ, А ДУША БЛАЖЕНСТВА, ЖИТТЯ СТАЄ ДИВНИМ СНОМ, ДЕ, ЗДАВАЛОСЬ БИ, Я МОЖУ ВСЕ. КЛЮЧ ВІД НЕБЕСНИХ НАДР, ЗВІДКИ Б ПОЛИЛИСЯ НЕЗЛІЧЕНІ БАГАТСТВА, МАВ БУТИ ТВОЇМ. АЛЕ Ж ВІТЕР У ТВОЇЙ ГОЛОВІ РОЗВІЯВ РОЗУМ ЧЕРЕЗ ВУХА І ПОГНАВ ПРИВИДОМ ПОВЗ МОЇ ОБІЙМИ. ТО ДЛЯ ЧОГО БУЛА ТОДІ НІЧ, ПРОВЕДЕНА ЛИШЕ УДВОХ? ФЛІРТОМ? АЛЕ ЦЕЙ ФЛІРТ ДЛЯ МОГО СЕРЦЯ ДОРОГО ОБХОДИТЬСЯ. СИЛА ШАЛЕНИХ СОЛОДКИХ МРІЙ КОТИТЬСЯ ГАРЯЧОЮ ЛАВОЮ І ЗАПОВНЮЄ КРОВ, ДОВОДЯЧИ ЇЇ ДО КИПІННЯ. СПУСТОШЕНІСТЬ ЄСТВА, ГОЛОД ЗА НЕЗДІЙСНЕНИМ БАЖАННЯМ І ОБРАЗ НАЙПРЕКРАСНІШОГО ХЛОПЦЯ НА СВІТІ РВУТЬ НА ШМАТКИ. ДНІ НЕНАЧЕ ПРИ ЗАТЕМНЕНІ СОНЦЯ, НОЧІ НАЧЕ БЕЗХМАРНІ, ТА ВОНИ БЕЗ ЗІРОК. ХОЧЕТЬСЯ ЛАСКИ, ДОТИКУ ГУБ, НІЖНОГО ПОГЛЯД
... Читати далі »
