Я літаю в хмарах мрій в цьому чудесному світі і згадую як коханий мій обіймав мене коли ми були ше діти але я вже не та наївна дитина яка вірила тобі настала для мене інша година і тепер вирішати мені самій хоча знаю шо заборонено мені тебе любити але ж навіщо в цьому світі жити якщо в ньому існує недосяжне кохання мабуть це і є смисл для нашого існування правду кажуть :"я не живу, а існую" і тільки ввісні я тебе ніжно цілую але б так хотілося обняти наяву і сказати як палко я тебе люблю та, це лиш моя мрія яка ніколи не здійсниться але в мене ще є надія тому надіюсь, що колись мені таке присниться!!!!
дуже гарно написано...я тебе добре розумію, бо сама інколи застряваю у намріяному світі... та не можна постійно жити однією мрією, бо життя тоді втрачає свій сенс..треба дивитись вперед, як би це важко на початку і нездавалось....
0
