У цьому світі усі ми актори Сумні, веселі і трагічні граєм ролі. І думаєм що одягнувши маски ми в безпеці Записуємо перемоги в картотеці.
Ніщо не вічно.Хтось зірве із тебе маску Маску кохання, вірності, поразки Знайде скарбничку, де ховається те справжнє, Те власне "я"-страшне або прекрасне.
Адже це ми творимо оті скарбнички І кладемо туди не будь-які дрібнички Туди вкладається лиш наше найдорожче, Найпотаємніше.Жаль, що в декого скарбнички ці порожні...
Переглядів: 718 |
Додав: Alexandra
| Рейтинг: 5.0/1 |
про маски ти підмітила правильно. багато людей під ними є зовсім іншими, ніж виглядають ззовні. я тобі вже розказувала про нашого однокласника в якого помер дід. повсякденно він такий гордий, впевнений, безстрашний (трохи дибіл). а тут... важко було на нього таким дивитися: в сльозах, зніяковілий... от такі бувають маски, і я думаю, що їх можуть розкрити лише певні події із власного життя. а на рахунок скарбниок, то не думаю, що лише ми їх створюємо. свої відбитки на них відкладає і повсякденні турботи, і суспільство, і почуття та переживання. а те що "у декого" вони порожні, не означає, що там нічого нема. просто, можливо ця людина не до кінця тобі відкрилася і побачити її душу ти не взмозі...
В скарбничках в кожного своя турбота і біль і смуток і печаль, але скажу тобі одне, якщо ти зможеш то долай, ці перешкоди, ці барєри, нажаль актор неможе так і рано чи пізно він зібється зі своєї схеми і зрозуміє він, який дурак)))))))))))))))