Сльоза замерзла, покотившись з ока,
У серці не лишилося тепла…
Їй соромно зробити першій крока,
Хоч страху в неї і нема…
Вона хотіла щоб любили,
Але ніхто її не взмозі покохать
Чи ключик від душі вона згубила?
Це загубилася вона…
Вона раніше і не знала,
Хоч в неї цього й не було,
Що треба їй всього так мало,
Лиш ніжність, ласку і тепло…
Вночі лиш плакала тихенько,
Бо мріяти лише могла,
Щоб назвав їй хтось «маленька»
Й про танці губ і язика.
Щоб пригорнув її хтось міцно
І їй на вушко шепотів слова
І все оце було на вічно-
Про це лиш мріяла вона…
Вона хотіла помовчати,
Не довіряла же словам
Словами можна і збрехати
А довіряла лиш очам.
Вона хотіла бути мов на крилах
І горя й болі вже не знать,
Хоч каже, що вона щаслива
Але насправді це не так…
Чому її ніхто не покохає?
Нікому не відома су ... Читати далі »