любов, кохання... вічна тема..
в кожного з нас своя історія, або навіть і кілька... щаслива...нещасна, радісна, палка, гірка, солона, коротка, з крапкою в кінці, і іноді комою... їх безліч, всіх не можливо перезвати, бо хтось саме зараз творить свою унікальну історію....
основне- це вміти любити, з однієї сторони це так важко, а з іншої здається, що легше не буває.
перш за все важко довіритись комусь...впустити іншу, до того чужу, людину у свій потаємний світ... в душу...і не завжди легко відвідати чийсь маленький світ, так ніжно і лагідно, щоб зробити його кращим, а не поламати існуючу красу...
світ іншої людини, неначе сад... з різними деревами, квітами, бурянами...але саме ця цілісність створює красу, адже потрібно було багато часу, щоб цей сад виріс....розквітнув і дав плоди... зайшовши в нього, ми можем сказати, що нам подобається, а що варто змінити, але не маєм права нахабно виривати рослини, можливо для нас-це бурян, а для господаря- це просто колюча рослинка з запашною голубою і пухнастою квіточкою... яка так ніжно пахне... тому не завжди наші смаки співпадають. і все в цьому саді потрібно, бо навіть кактус має колючки,щоб захищати себе, а не щоб колоти інших.
основне в коханні- це взаємоповага і прагнення допомогти....
ми можем зайти в сад, принести свої квіти, але тільки з дозволу хазяїна можем їх там посадити. потрібно прагнути вдосконалюватися. думати про свій сад... коли останній раз ти в нього заходив? прополював буряни.., поливав квіти....? чи є він гарним? чи приємно комусь в ньому знаходитись....?
кохання- це взаємне почуття... почни з себе, з свого саду...врахуй побажання коханого...
і як приємно чути : дякую, що зробив це для мене.! мені так приємно!
P.S. Життя не в тому, щоб жити, а в тому- щоб відчувати, що живеш
|
0
