Коли ти знову покохаєш, то все прекрасно так і класно, ти ніби летиш і нічого тобі не мішає, ти добре знаєш тебе кохають, що ти потрібна, що все класно. Коли кохання взаємне це так добре, ти і він ви двоє разом, повна гармонія душі. Тобі ніхто вже більше не потрібен і хочеться кричати в самоті кохаю і люблю. Ти високо так в злітаєш і нічого тобі не мішає, тобі не страшно якщо дощ чи вітер, ти не боїшся грому чи снігопаду, для тебе нема не можливого. ти спокійна як ніколи, ти впевнена в собі і все так прекрасно. Так це все прекрасно але хто придумав розставання! Чого я не вмію прощатись, чого жити без тебе це так важко, чому неможливо забути все чи стерти, ті ночі, ті зорі, ті слова, і все що було між нами, ті сварки і радість та кохання коли ми знову були разом, чого так важко мені тебе бачити, чого я не можу просто все забути, так серце плаче і так душу розриває, я не можу більше жити, я не хочу більше так жити. Та як тебе забути як? Я знаю що маю відпустити, і я відпускаю, але чому т ... Читати далі »