Ми вибираєм по душі собі людину Здається, на усе життя одну-єдину. А доля враз вручає нам, як подарунок, Кому любов, кому - прощальний поцілунок
Де ти, кохання? Де ти, любове? Де тебе зустріти? Серцю поцілунок, пристрасний трунок, доле, де ти? Як же чекати, де відшукати щастя своє? Де та зозуля, що щастя і долю нам накує?
Весна квіте, зігріває кожну днину. а ми шукаєм для душі одну - єдину Нас вибирають й вибираєм, як подарунок. Коли - кохання, коли - тугу - серцю трунок!!!
Петрику.Буде в тебе і кохання і поцілунки,усе буде.Но як кажуть всьому свій час.Людина важається сильною не та яка кидається з кулаками на інших, а та яка з кожної невдачі бере собі урок!Ти класний!
)))Мені віршик подобається....дуже класний)) А фотка супер...віриш, хотів би сам з ним пограти)))))))) Але нічого...в мене є ти Петька...з яким завжди можна пограти і відихнути на футболі...))) Дякую...тобі за віршики...і неперестану дякувати...оскільки ти стараєшся для мого сайту)))