Нема життя у світі, де тебе не буде, Немає пристрасті і з тим,хто, нажаль не ти! Від днів немає радості і вихідних і буднів, Якщо в душі – багато пустоти. Немає усмішки без тебе, серце плаче За всім хорошим, що знайшла в тобі. Все котиться, як по дорозі м’ячик, Ні, ніби падає, неначе з висоти. Немає ніжності і впевненості в чомусь, Є розум, він натягнутий, немов струна, Є почуття, якого хтось зіжмакав І кинув в яму, і сказав: «НЕМА». Як жити, як зуміти вчитись знову, Забути біль, що серце крає, І знати те, що ніхто інший не знає, Як кохання від самоти замерзає!
|