Надворі осінь й небо хмари заступили, Листки опали , та ще ж мало так прожили, А на душі журба за жовтими листками, Що ранше обцвітали пелюстками, Дерева мертві стали та німі, Про гарне думають вони в вісні, А я сиджу й сиджу і думаю про тебе, Про твоє світлеє волосся як той сніг, І личко твоє як та квіточка троянди, І усмішка ніким не оцінима, І радість в мому серці не згасима. Враз сонечко зійде і все проснется, Тебе забути мені так і не вдаєтся
0
мило))