Його тіло зводить мене з розуму.
Його усмішка полонила моє серце.
Його проникливий погляд дивиться мені в душу.
Від його хорошого настрою весь світ сіяє.
Його дотики - справжні, мужні, чоловічі.
Від однієї думки про нього, серце починає битись скоріше.
Від його жартів сміються всі.
Дівчата сходять з розуму від нього.
Та це все марно.
Його серце недоступне.
Він нікого туди не пускає.
Для справжнього кохання він ще не готовий.
Він задовольнить любий каприз дівчини, крім одного – кохання.
Його пробували підкорити королеви красоти, та все марно.
Мої спроби поки що також успіху не мають.
Але чи потрібен він мені?
Чи варто це все?
Може є хтось кращий….
