Чому не йдеш від мене? Чому так лину я до тебе? Я розумію все-але змиритися не можу... Я вибрала дорогу-напевне не мою,таку не схожу... Сумую за тобою,тужу і серце рву собі я, Все пригадаю- і біжу-від тебе і до тебе Не можу зупинити я цей дивний буревій, Він все в мені міняє,губить,манить! Не розумію чи люблю тебе я, Чи просто хочу?Чи так собі я голову морочу? Все хочу знов і знов до тебе впасти, До вуст твоїх припасти! Ти як магніт,як полюс, як маяк Я все тягнусь до тебе-та ніяк Не можем разом бути ми, А жаль-ми різні полюси, світи! Ношу вуаль-ховаю очі я від тебе, Жену тебе від себе і до себе Любю тебе,мовчу-боюсь зізнатись, Боюсь у тебе я в ногах валятись! Хоч інколи я і на все готова: І впасти, встати і піти, Любити,розуміти і прощати... Чи зможеш ти мене прощати? Ніколи від себе мене не відпускати? Скажи-люблю,скажи! Скажи- не йди! Скажи-прости! Не відпускай,залишся,обійми! Це сни,це згадки, небуття! Самотня я...............................
0
