Сльоза котилась по щоці,
Яка була всім моїм горем.
Я стільки помилок зробила у житті
І виправити уже не в змозі.

Скільки „їх” було у мене...
Словами це не передаш.
Я часто „їх” ось так міняла
І думати про це я не бажала.

Коли задумалась я над своїм життям,
Занадто пізно вже було.
Я втратила своє кохання
І друзів... як не було так і нема.

Та вірю я у те,
Що зміню я усе.
І Бог мені простить
Усі мої гріхи.

Я хочу тільки добре вчитись
І на хлопців не дивитись.
Лиш одне кохання мати
І життя своє з ним розділяти.

Надіюсь зміни прийдуть скоро
І чекати їх уже недовго.
Та все залежить лиш від мене,
А я зроблю усе для цього.