Тихо мати співа над колискою сина
І найтонші свої виливає чуття...
Ясен місяць зійшов,
Разом з зорями плине,
Мов на крилах несе тиху пісню життя.
Мати сина колише,
Найдорожчу – дитину,
З свого серця любов вилива,
І, здається, разом з нею рідна пташина
За вікном пісню щастя співа.
Рідна мати... і гори й міста,
Де дрімота в замрії вечірній дріма...
І краще ніж материнська пісня ніколи
Не знайдеш, не шукай, бо дарма.
І куди не піди –
Пісня ця колискова
Нам і щастя, і мир,
Наче сонце несе.
Назавжди пам’ятай
Пісню цю колискову
І в житті не загубишся ти!