Ніколи не відкривай мені своєї душі,
Бо те, що я дізнаюся про тебе,
Я можу використати проти тебе ж самого.
Але не відкрившись, ти ніколи не дізнаєшся,
Хто я для тебе: друг чи ворог?
Чим більше ти розказуватимеш про себе,
Тим більше ти дізнаєшся про мене,
Ти зрозумієш це з моїх дій
Якщо я буду твоїм ворогом,
Не бійся мене, бо я зроблю тебе сильнішим.
Але бійся, якщо я виявлюся твоїм другом
Ти будеш слабким, залежним від мене
Я тобі багато розповідатиму, але правду – ніколи,
Не ображайся на зраду,
бо тільки так ти зможеш повернутися в реальність.

Я ніколи не розкажу тобі про свої почуття
Це тому що я до тебе просто нічого не відчуваю.
Ти страждаєш від того що кохаєш мене а ми розійшлися?
Але знай, що моє нещастя також велике
Бо дозволила тобі мене любити
А твоя любов є для мене важким тягарем.
Ти постійно говорив, жалівся і не давав мені навіть висловлювати свою думку…..
…..ти навчив мене розуміти, терпіти а найбільше мовчати…і за це я тобі дякую…..
Ти сміявся з моїх мрій…..
…..дякую…..тепер я докладу усі зусилля, щоб тільки їх здійснити
Ти принижував мене…..
Тепер я знаю що я варта кращого…..дякую…..
Ти казав, що я не зможу знайти собі іншого…..
…..дякую…..тепер я шукатиму ретельніше
Ти вважав мене лялькою….
Тепер я повірила у свої сили…дякую…..
Ти хотів щоб я належала тільки тобі
Дуже дякую….ти навчив мене любити свободу…..
Одного тільки не може пробачити тобі…..
…….ти був занадто добрим до мене і все пробачав…..

Колись мені довелося почути безглузду фразу:
«я не довіряю людям, бо мене зраджували,
Я хочу бути готовий до цього,
якщо це ще коли-небудь повториться….»
…повториться і не раз…
Не можна відвернути неминуче,
До нещастя не можна підготуватися,
Воно все одно прийде несподівано,
Наперед про нього дізнатися просто не можливо
Воно просто стається.
Хоча і дається нам змога
підготуватися до його наслідків
ніхто цим не користується
всі просто оплакують те що вже сталося
і шкодують про втрачене…
але якщо постійно готуватися до чогось поганого
то коли ж починати жити?

Все так складно получається
Я нічого не розумію…..
А ти не хочеш мені нічого сказати
Ти не кричиш на мене але це значно гірше
Твоє мовчання мені завдає більше болю ніж удар
Я так більше не можу,
Але і не можу нічого змінити
А може просто не хочу?...
Це не можливо назвати навіть стосунками
Ти поруч, але знаю що нас відділяють кілометри
Твої поцілунки обпікають обличчя як сніжинки
У нас залишилося тільки минуле
І більше нічого….
Я нічого не розумію, що ж з нами сталося?
А ти мовчиш, і думаєш що я не збагну
Що ти вже більше мене не кохаєш…