Життя - це дуже не передбачувана річ. Спочатку вона тобі щось дарує, піклується про тебе, а потім в одну мить забирає все. Забирає все те що тобі було дійсно дороге і ніколи вже не поверне назад. Так було і в мене. Одного разу я залишилася сама… Воно забрало в мене все! Спочатку я залишилася без друзів, а згодом і без коханої людини. І всі ці події сталися впродовж тижня десь. В той момент я нічого не хотіла, моєму розбитому серцю нічого було не потрібно. Мені хотілося щоб воно перестало битися, щоб не відчувати того болю, тих страждань. Довгий час я не могла усвідомити що все це відбувається саме зміною. Я ж зажди думала що в мене буде все добре…! Що зі мною ніколи нічого подібного не станеться, але… була не права. Все-таки сталося… Пройшов час, а як відомо час всі рани лікує. Моє серце знову почало жити, зрозумівши що це тільки початок складного життя людини. Після цього воно зрозуміло хто дійсно є друзями, а хто тільки робив видимість. Але є маленьке але… це те що воно ніколи не забуде тієї людини яку кохає, і яке ніяк не дає спокою йому.
Дуже дякую за підтримку! Надіюся що все саме так і буде. але хто знає скісльки для того часу потрібно, щоб це все заховати подальше від думок і від серця.... Ніхто не знає... Будем надіятися і чекати!!!!!!!!!!
гарно сказано хоча і дуже сумно ....не переживай я тебе ніколи не кину ні в яку для тебе хвилину....а кохана людина в тебе ще буде інша краща яка відповість тобі взаємністю от тоді твоє сетце забуде все минуле....хочу можливо й не забуде а просто сховає десь в середені де ти цього ніколи не знайдеш і не згадаєш
0
