Любов не полягає у звабливості жвавого й кмітливого розуму, що виливається у висловах, в ідеях, бо розум може виблискувати тисячами барв і не бути правдивим діамантом, захованих у глибинах душі...

Любов не є почуттям до серця, яке пульсує для тебе більше, як для інших; ні здивуванням, що я вибраний без причини, яка виправдала б таке божевіллія, бо серце може колись заворушитись іншим серцем і покинути тебе, пораненого, в стражданні, з твоєю живою любов`ю...

Любов не полягає в бажанні зловити, схопити предмет твого прагнення, чи то серце, тіло, дух або й все разом, бо інший не є "річчю", і якщо ти береш його для себе, з`їдаєш його й нищиш, це означає, що ти любиш самого себе, думаючи, що любиш іншого...

Засліплення й звабливість, голод і здригання, зворушення й вибухи бажань - це все гарно й потрібно для чоловіка, жінки, але тільки для того, щоб допомогти любити тому, хто згоджується любити...

Це двері трохи відчинені й вікна навстіж, це вцітер, що виривається з силою, це поклик в безмежжі моря, це шепіт Бога, що закликає тебе вийти з твоєї замкненої хати, щоб йти до іншого, кого ти вибрав, щоб наповнити своє життя, бо ти любиш і хочеш любити...

Любити - це прагнути зробтити іншу людину вільною, а не зваблювати її, визволити її з пут, щоб і вона могла сказати:"я люблю тебе", але не була примушена своїми невгамовними бажаннями...

Любити - це увійти до іншої людини, якщо вона відкриває тобі ворота свого таємного городу, далеко від стежок дозору, квітів і плодів зірваних на схилах, там де ти, здивований, зможеш прошепотіти: це ти, моя дорога, і ти - моя єдина...

Любити - це всіма своїми своїми силами бажати щастя для іншого, навіть більше ніж для себе, і все робити, щоб кохана людина росла, розвивалася і розквітала, стаючи щодня людиною, якою має бути, а не тією,якою ти плануєш зробити її...

Любити - це давати своє тіло, не забираючи тіло коханої людини; але приймати його, коли вона сама дає; це зосереджуватись, збагачуватись, щоб дарувати коханній - тисячі пестощів, шалених обіймів - дарувати усе своє життя, зібране в руках твого "я"...

Любити - це віддаватись іншому, навіть якщо він, на хвилину, відмовляється; це віддаватись, незважаючи на те, що інший дає тобі; це дорого платити і ніколи не вимагати повернення боргів; це - і в цьому найвища любов - прощати, коли кохана людина залишає тебе, намагаючись дати іншим те, що обіцяла тобі...

Любити - це приготувати стіл , за яким посадити гостя, ніколи не вважаючи, що можеш обійтися без нього, бо позбавлений поживи, що він тобі приносить,на своїм святковім банкеті ти не поставиш королівські страви, хіба тільки сухий королівський хліб убогого...

Любити - це вірити іншій людині, довіряти їй, вірити в її приховані сили, в життя, що є в ній, і які б не були каменюки, відсувати їх, щоб вирівняти дорогу...

Любити - це вирішити, як людина розсудлива, відважно пуститися по дорозі часу, не на сто днів, ні на тисячу, ні на десять тисяч, але на паломництво, що ніколи не скінчиться, бо це паломництво триватиме завжди...

Любити - це бути готовим страждати, вмерти для себе, щоб жити для іншого й викликати життя, бо хто може забутисебе задля іншого й не страждати?Хто може зректися жити для себе, щоб щось не вмерло в ньому?...

Любити - це, врешті, все те й багато що іншого, бо любити - це відкритися безмежній Любові, це дозволити любити себе і бути прозорим для цієї любові, що приходить завжди вчасно, це, о велична, чудова Пригодо, дозволити Богові любити того, котрого ти добровільно, вирішуєш любити...